Завідувач кафедри
доктор економічних наук, професор
Довгаль Олена Валеріївна
Кафедру було створено після відкриття Миколаївського державного сільськогосподарського інституту. До 2003 року її очолював доктор економічних наук, професор Микола Юхимович Куліш, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи, талановитий організатор і керівник, засновник та перший ректор Миколаївської державної аграрної академії.
Історія кафедри нерозривно пов’язана з розвитком Миколаївського національного аграрного університету. У різні роки вона існувала як два самостійні підрозділи – кафедра економічної теорії і суспільних наук та кафедра українознавства.
Кафедра економічної теорії і суспільних наук бере свій початок з часу створення Миколаївського державного сільськогосподарського інституту. Першим її керівником був доктор економічних наук, професор М.Ю. Куліш – видатний науковець, організатор освіти, перший ректор академії. У різні роки її очолювали професор В.О. Ханстантинов, доцентка Т.І. Костюченко, а згодом – докторка економічних наук, професорка О.В. Довгаль. Колектив кафедри завжди був провідним осередком суспільствознавчих студій, формував у студентів світоглядні орієнтири та наукове мислення.
Кафедра українознавства була створена у 1999 році як окремий структурний підрозділ. Це був час, коли в Україні посилювалася увага до національно-патріотичного виховання молоді. Першим завідувачем кафедри стала кандидатка педагогічних наук, доцентка В.О. Михайлюк, яка очолювала її 11 років. У подальші роки кафедру очолювали докторка педагогічних наук, професорка Н.Г. Шарата та кандидатка історичних наук, доцентка Т.В. Березовська.
Колектив кафедри сформував сталі традиції в організації освітнього процесу, науково-дослідної та виховної роботи. Викладачі активно впроваджували інноваційні методики індивідуально-творчої підготовки студентів, розробляли дистанційні курси з гуманітарних дисциплін, підтримували тісні зв’язки зі школами, гімназіями та коледжами області, організовували олімпіади та наукові заходи для молоді.
Новий етап розвитку
У 2025 році відбулося історичне рішення: кафедру українознавства та кафедру економічної теорії і суспільних наук знову об’єднано в єдиний колектив – кафедру українознавства та суспільних наук. Рішенням вченої ради Миколаївського національного аграрного університету від 27 березня 2025 р., протокол №10 «Розгляд та затвердження освітніх програм, навчальних планів підготовки здобувачів вищої освіти, графіків освітнього процесу на 2025-2026 навчальний рік. Удосконалення організаційної структури управління освітнім процесом у Миколаївському національному аграрному університеті». Пункт 29.1. Реорганізувати кафедри обліково-фінансового факультету шляхом об’єднання кафедри економічної теорії і суспільних наук та кафедри українознавства в одну кафедру українознавства та суспільних наук.
Згідно наказу Миколаївського національного аграрного університету від 1 квітня 2025 р. «Про зміну структури та перейменування кафедр МНАУ». З 1 липня 2025 р. реорганізувати кафедри обліково-фінансового факультету шляхом об’єднання кафедри економічної теорії і суспільних наук та кафедри українознавства в одну – кафедру українознавства та суспільних наук.
Завідувачем кафедри українознавства та суспільних наук призначено з 1 липня
2025 р. ДОВГАЛЬ Олену Валеріївну, д.е.н., професорку.
2 липня 2025 р. було проведено перше засідання кафедри українознавства
та суспільних наук.
Це об’єднання стало логічним продовженням спільної місії – виховувати гармонійну, патріотично налаштовану, соціально активну особистість, здатну до критичного мислення й творчого самовираження.
Сьогодні кафедра українознавства та суспільних наук забезпечує викладання гуманітарних і суспільствознавчих дисциплін, здійснює науково-дослідну діяльність, спрямовану на вивчення національних традицій та сучасних суспільних процесів, а також бере активну участь у виховній роботі зі студентською молоддю. Важливим напрямом роботи кафедри є підготовка здобувачів вищої освіти спеціальності «Психологія», що робить її випускаючою кафедрою та центром формування сучасних підходів у галузі психологічної науки й практики.
Довгаль Олена Валеріївна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри
Біліченко Олександр Степанович – кандидат економічних наук, доцент, декан обліково-фінансового факультету
Шарата Наталія Григорівна – професор, доктор педагогічних наук
Побережець Ганна Степанівна – кандидат історичних наук, доцент
Борко Тетяна Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
Мірошкіна Наталія Валеріївна – кандидат філософських наук, старший викладач
Кравченко Тетяна Пилипівна – кандидат філологічних наук, доцент
Суріна Ганна Юріївна – кандидат філософських наук, старший викладач
Божкова Ганна Леонідівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри
Конопляник Дмитро Олегович – асистент
Зінченко Андрій Ігорович – кандидат економічних наук, доцент
Депутатов Владислав Олександрович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
Шарін Олександр В’ячеславович – старший викладач
Кривонос Ольга Борисівна – старший лаборант
Мельніченко Юлія Сергіївна – старший лаборант
Астраханцева Вікторія Олександрівна – лаборант
Талюта Ірина Олександрівна – лаборант кафедри
Дисципліна «Вступ до фаху “Психологія”» – перша на шляху професійного становлення студента, який обрав психологію сферою своєї майбутньої діяльності. Її вивчення активізує інтерес до обраної професії, сприяє розвитку ціннісно-смислової сфери майбутніх професіоналів, формує уявлення про базу професійних знань і умінь, які необхідно розвинути для успішного здійснення основних видів діяльності психолога. Оволодіння базовими психологічними знаннями максимально сприятиме саморозкриттю і самопізнанню студентів, формуватиме професійну мотивацію та розвиватиме культуру особистості як системну якість, що містить знання та уміння у сфері психології; забезпечуватиме професійну адаптацію майбутніх психологів на основі вивчення основних напрямів, підходів, галузей психології, основних методів та категорій психології.
Засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Вступ до фаху “Психологія”» допоможе здобувачам глибше опанувати знаннями, що визначають зміст і структуру майбутньої професії; сформувати навички використовувати на практиці засвоєні етичні норми та принципи діяльності психолога.
Після вивчення дисципліни «Вступ до фаху “Психологія”» здобувачі вищої освіти повинні знати:
- визначення поняття «професія»;
- принципи класифікації професій;
- галузі сучасної психології;
- коло проблем, які вирішуються сучасними психологами, етичний кодекс психолога;
- специфіку предметної сфери діяльності практичного психолога;
- сфери і види діяльності професійного психолога;
- принципи роботи психологічної служби.
Після вивчення дисципліни «Вступ до фаху “Психологія”» здобувачі вищої освіти повинні вміти:
- Взаємодіяти, вступати у комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, що мають інші культуральні чи гендерно-вікові відмінності.
- Знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога.
- Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності .
- Вживати ефективних заходів щодо збереження здоров’я (власного й оточення) та за потреби визначати зміст запиту до супервізії.
Мета: є детальний розгляд шляхів розвитку глобальних, мультинаціональних і транснаціональних копаній, які визначають сучасні напрями функціонування як окремих галузей економіки, так і ринків в цілому. Зміст курсу “Глобальна економіка” дозволяє одержати необхідну суму знань, яка відповідає вимогам до фахівців вищої кваліфікації. Практичні заняття націлені на вивчення впливу глобалізації на світовий інтеграційний процес і формування національних стратегій економічного розвитку. Самостійна робота студентів повинна бути спрямована на поглиблене вивчення окремих тем, питань, додаткової літератури, що впливатиме на більш ґрунтовне засвоєння ними навчального матеріалу для досягнення заявленої мети даної дисципліни. Об’єкт вивчення дисципліни – світова економіка. Предмет: відносини між суб’єктами глобального бізнесу, що визначаються специфікою, закономірностями та тенденціями сучасних економічних трансформацій.
Після вивчення курсу студенти повинні:
знати:
• завдання та основні проблеми курсу;
• володіти ключовими поняттями курсу;
• основні завдання та цілі глобальної економіки;
• опанувати знаннями з історії виникнення глобалізації;
• набути знання в галузі глобалізації та її форм;
• мати уявлення стосовно основних проблем глобалізації;
• володіти знаннями стосовно особливостей функціонування глобальних ринків;
• розуміти вплив глобалізації на розвиток країн;
вміти:
• вміти аналізувати стратегію розвитку України в умовах глобалізації;
• аналізувати особливості розвитку різних напрямів стратегії;
• вміти опанувати знання та проводити аналіз підсумків економічних та соціальних перетворень в Україні від її участі у процесах глобалізації;
• розуміти відмінності між корпоративними та національними інтересами і системі глобалізації;
• вміти здійснити аналіз концепцій розвитку глобальної економіки;
• оцінювати недоліки концепцій розвитку глобальної економіки.
Дисципліна «Загальна психологія» є однією з основних і обов’язкових для підготовки здобувачів вищої освіти, які обрали психологію сферою своєї майбутньої діяльності. Згідно з класифікаціями наук (Ж. Піаже та ін.), психологія посідає чільне місце серед гуманітарних і негуманітарних дисциплін. Психологія розкриває місце людини в соціальній групі, суспільстві, світі в цілому, сприяє пошукові життєвого сенсу. Разом з цим вона має значення для інших наук: педагогіки, математики, фізики, біології, фізіології, лінгвістики, логіки тощо. Психологія в системі наук виступає як джерело пояснення їх формування та розвитку.
Курс будується на діяльнісному підході, що сформувався у вітчизняній науці, і складається з окремих модулів, кожен з яких передбачає, по-перше, опис теоретичних вимог, що необхідні для осмислення певного психічного явища; по-друге, відображення основних його змістових і структурних характеристик; по-третє, розкриття особливостей розвитку і формування, а також використання різних методів для дослідження психічних явищ.
Мета: сформувати у студентів поняття про психологічну науку та психологічне пізнання, його специфіку, рівні, методи; природу і сутність психіки, свідомість та несвідоме; основні психічні функції та їх фізіологічні механізми; місце психології в системі наук; основні тенденції розвитку сучасної психології; основні категорії і принципи загальної психології; вітчизняні та зарубіжні теорії і концепції психічної діяльності людини.
Завдання вивчення даної дисципліни:
- формування уявлення про психічну активність як засіб відображення та перетворення навколишнього світу; аналіз закономірностей функціонування психіки;
- розширення світоглядного і професійного горизонту в результаті ознайомлення з розвитком психології як науки;
- ознайомлення з структурними компонентами психіки та їх взаємозв’язком;
- набуття студентами навичок пояснення і використання в практичній діяльності особливостей перебігу психічних процесів, функціонування психічних станів та прояву психічних властивостей;
- формування студентами навичок свідомого самоконтролю та саморегуляції власних психічних станів та поведінки.
Об’єктом вивчення сучасної психології є психіка як функція мозку. Предметом – закономірності розвитку і проявів психічного життя людини (психічних явищ) та їх механізми.
Результати навчання.
Після вивчення дисципліни «Загальна психологія» здобувачі вищої освіти повинні знати:
- аналізувати провідні вітчизняні та зарубіжні психологічні теорії та концепції;
- розкривати зв’язок психіки та мозку, нейрофізіологічні основи психічних процесів, властивостей та станів;
- порівнювати психічні процеси, стани та властивості;
- здійснювати психологічну характеристику особистості, визначати типи та індивідуальні властивості особистості;
- проводити дослідження психічних процесів, станів та властивостей за допомогою різноманітних діагностичних методик.
Мета: формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.
Завдання: на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства сформувати сучасне економічне мислення та світогляд студентів, забезпечити засвоєння ними знань і методів історичного аналізу економічних процесів.
Предмет: розвиток господарств країн Європейської цивілізації та ії наукове відображення в економічній думці.
Дисципліна даного курсу дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне співбуття людей.
Перший модуль – з логіки – має допомогти розвинути у студентів навички самостійного мислення, робити обґрунтовані судження та висновки, що закладає основи сучасного наукового дискурсу.
Другий модуль охоплює науку про мораль – етику, і дає знання про регуляцію людських відносин в координатах добра-зла.
Третій модуль курсу дозволяє зрозуміти закономірності осягнення світу за законами краси і включає опанування знанням з науки естетики.
Курс “Макроекономіка” посідає провідне місце серед економічних дисциплін, що викладаються. Вивчення його формує системоутворюючу базу економічних знань для успішного опанування дисциплін, які передбачаються у подальшому навчанні, розширює світогляд студентів, розвиває глобальне бачення економічного розвитку систем.
Студент повинен знати:
макроекономічну теорію, проблеми, які вона досліджує; систему національних рахунків, її основні показники; економічні моделі національного виробництва, їх відмінність; причини і механізми економічної циклічності та особливості економічної кризи в Україні; основні макроекономічні проблеми та механізми їх вирішення; механізми впливу бюджетно-податкової та кредитно-грошової політики на макроекономічну рівновагу; основні концепції грошей та інструментарій грошової політики; основні моделі економічного зростання.
Студент повинен вміти:
оцінювати основні взаємозв’язки між системою національних рахунків (СНР); моделювати макроекономічну рівновагу залежно від сукупного попиту і пропозиції; аналізувати наслідки безробіття та інфляції, дискретної фіскальної політики; оцінювати ознаки та вплив кредитно-грошової політики уряду на динаміку виробництва; виявляти і оцінювати чинники економічного зростання України, принципові макроекономічні зв’язки ; застосовувати економічні моделі для прогнозування впливу на макроекономічні процеси.
Нормативний навчальний курс “Мікроекономіка” є логічним продовженням навчальної дисципліни “Основи економічної теорії”. В ньому розглядаються основні проблеми мікроекономічної теорії: теорія поведінки споживача з моделюванням поведінки споживача на ринку товарів та формування ринкового попиту; теорія виробництва на основі виробничої функції та витрат; взаємодія суб’єктів ринку за умов різних ринкових ситуацій на ринках товарів і факторів виробництва: загальна ефективність конкурентних ринків та інституціональні аспекти ринкового господарства.
Завдання дисципліни – сформувати у студентів знання закономірностей поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах, озброїти їх універсальним інструментарієм для прийняття обґрунтованих рішень щодо здійснення суто індивідуального (з погляду даного економічного агента) вибору за обмежених засобів і наявності альтернативних можливостей.
Основні завдання курсу:
– формування знань про закономірності поведінки економічних суб’єктів в ринкових умовах;
– озброєння універсальним інструментарієм прийняття обґрунтованих рішень щодо здійснення вибору за наявності обмежених ресурсів і альтернативних можливостей;
– надання знання принципів раціональної поведінки економічних мікросистем у ринкових умовах;
– оволодіння прийомами мікроекономічного аналізу, методикою виконання техніко-економічних розрахунків, пов’язаних з аналізом і обґрунтуванням раціональної поведінки мікросистем у ринкових умовах.
Політика справляє важливий, а інколи й доленосний вплив на життя окремих людей і цілих народів. Тому політичні знання і культура потрібні сьогодні будь-якій людині, незалежно від її професійної приналежності, оскільки, живучи у суспільстві, вона обов’язково повинна взаємодіяти з іншими людьми і державою. В Україні політологія – одна з провідних дисциплін у системі гуманітарної освіти.
Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного й загальнолюдського, суспільного та особистісного, теорії й практики, навчання і виховання.
Предмет політології покликано формувати свідомість студентів, які беруть участь суспільних політичних процесах, пояснювати зміст сучасних політичних явищ.
Головне завдання політології як навчальної дисципліни – опрацювання і викладення загальнотеоретичного і практичного матеріалу так, щоб відповідно до завдань політологічної підготовки спеціалістів будь-якого профілю надати їм необхідний мінімум наукових політологічних знань.
Студент повинен знати:
– основні етапи розвитку світової та вітчизняної культури політичної думки;
– феномен політики та політичних відносин;
– взаємодію особистості і політики, концепцію політичної культури;
– вимоги до знань та вмінь: студент повинен вміти;
– користуватися політологічним категорійним апаратом;
– оцінювати конкретні політичні ситуації, розстановку та співвідношення діючих політичних сил та груп;
– розпізнавати прояви прямої та представницької демократії, сприяти їх утвердженню у українському суспільстві;
– самостійно формувати і відстоювати свою життєву позицію, чітко розвміти власні права і обов’язки, вміти їх відстоювати;
– діяти в умовах плюралізму, толерантного ставлення до різних політичних партій та діючих соціальних груп, робити свій внесок у гармонізацію громадянських, політичних, людських відносин.
Студент повинен вміти:
– інтегрувати набуті знання з фахових і соціально-політичних дисциплін у цілісну картинку політичної реальності і динаміки;
– застосувати отриману інформацію для самостійного об’єктивного аналізу проблемних ситуацій, конкретних фактів політичного життя;
– формувати і вміти пояснити свою позицію, погляди та уявлення про ці надзвичайно важливі фактори політичної активності.
Дисципліна належить до нормативних дисциплін загальноосвітнього та соціально-гуманітарного циклу. Має на меті формування соціологічної культури мислення, системи необхідних в процесі соціалізації знань про динаміку сучасних суспільних процесів і явищ, місце і роль соціальних інститутів, логіку соціального розвитку. Вивчення курсу соціології сприятиме підвищенню рівня фундаментальності гуманітарної освіти, формуванню підвалин стійкого наукового, осмисленого, раціонального світогляду.
Студент повинен знати: основні поняття курсу, основні елементи суспільства як соціальної системи, елементи соціальної структури суспільства, компоненти соціальної структури особистості, механізми соціалізації індивіда; що становить специфіку соціологічного аналізу суспільства, чинники виникнення соціології як науки, її соціальне призначення і функції; теоретичне узагальнення результатів соціологічних досліджень у різних галузях життєдіяльності сучасного суспільства, основні закономірності функціонування соціальних спільностей у різноманітних сферах соціального буття.
Студент повинен вміти:
– застосовувати отриману наукову інформацію для аналізу, розглядання та обговорення найактуальніших проблем сучасного періоду розвитку українського суспільства, характеризувати основні соціальні спільності, їх положення в ієрархії соціальних статусів, можливості соціальної мобільності, що надає суспільство для самореалізації та самоствердження кожної особистості;
– використовувати здобуті наукові знання для самостійного пошуку необхідної наукової інформації, розвитку власних духовних та інтелектуальних здібностей, самовиховання та самовдосконалення, для формування відповідальної, незалежної громадянської позиції компетентного фахівця аграрної сфери – повноправного і національно свідомого члена українського суспільства.
Філософія належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентської молоді, визначення ціннісних орієнтирів особистої та соціальної активності громадянина. Програму покликано дати студентам цілісний виклад основних проблем філософії, ознайомити із наявними філософськими концепціями в їх поліфонічному і плюралістичному звучанні.
В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер онтології, гносеології, соціальної філософії;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової філософської думки.
Студентам слід вивчити:
– основні загально філософські закони та методи;
– основні світоглядні позиції;
– історію розвитку людської думки.
Студенти повинні вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.
“Філософія і релігієзнавство” належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентської молоді, визначення ціннісних орієнтирів особистої та соціальної активності громадянина.
Програму покликано дати студентам цілісний виклад основних проблем філософії і релігієзнавства, ознайомити із наявними філософськими концепціями в їх поліфонічному і плюралістичному звучанні.
Студент повинен знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських та релігієзнавчих категорій зі сфер онтології, гносеології, соціальної філософії та філософії релігії;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової філософської думки, релігійні напрями минулого і сучасності.
Студент повинен вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.
Філософія науки належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентської молоді, визначення ціннісних орієнтирів особистої та соціальної активності громадянина.
В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських категорій філософії науки та методології наукового пізнання;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової думки з проблем філософії науки та методології наукового пізнання.
Студентам слід вивчити
– основні поняття, підходи, принципи філософського дослідження науки;
– основні історичні особливості розвитку науки як соціального інституту;
– напрями сучасного наукового пошуку та методологічні, структурні, світоглядно-ціннісні засади й особливості наукового пізнання.
Студенти повинні вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.
Зміст дисципліни: вивчення основ біофілософії, з’ясування її сутності та місця в системі філософського знання, висвітлення зв’язку біофілософії із здобутками новітніх досліджень в біології, екології, енвайронментології, біоетики; ознайомлення із особливостями біологічного пізнання та моральними аспектами агробіотехнологічної дослідницької та практичної діяльності; формування систематизованих науково обґрунтованих поглядів на феномен життя, його світоглядні та природничо-наукові аспекти; осмислення феномену екофілософії, соціобіології, генної інженерії, трансплантології в контексті вивчення природи людини.
В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських категорій філософії науки та методології наукового пізнання;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової думки з проблем філософії науки та методології наукового пізнання.
Студентам слід вивчити
– основні поняття, підходи, принципи філософського дослідження науки;
– основні історичні особливості розвитку науки як соціального інституту;
– напрями сучасного наукового пошуку та методологічні, структурні, світоглядно-ціннісні засади й особливості наукового пізнання.
Студенти повинні вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.
Наукова робота здійснюється викладачами за напрямами дисциплін, які викладаються на кафедрі та поєднуються з актуальними проблемами розвитку агропромислового комплексу в Україні, вирішенням нагальних питань, що постають перед українським суспільством на етапі його модернізації. Наукові розвідки проводяться як за ініціативними темами, так і у відповідності до планів науково-дослідної роботи університету.
Впродовж 2019-2024 років науково-педагогічними працівниками кафедри підготовлено – 54 наукові праці, у тому числі, 27 статей у виданнях, що входять до авторитетних наукометричних баз (SCOPUS, Web of Science), 27 статей у вітчизняних та іноземних фахових виданнях.
За цей же час викладачі кафедри представили свої напрацювання у виступах та збірниках матеріалів 18 міжнародних наукових конференцій, в тому числі, що проходили у Польщі, Португалії, Молдові, Естонії та деяких інших країнах, а також у 10 всеукраїнських та 9 регіональних.
Науково-педагогічні працівники беруть активну участь у проведенні Днів науки в університеті та долучають до науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти. Щорічно на базі кафедри проводяться науково-теоретичні семінари та наукові круглі столи із запрошенням колег-викладачів Миколаївських ВНЗ. Так, було проведено такі заходи: круглий стіл «Видатні вчені-економісти ХХ століття та їх наукові дослідження», круглий стіл «Актуальні проблеми підготовки сучасного фахівця в умовах реалізації стратегії сталого розвитку суспільства» та щорічний науковий круглий стіл, присвячений міжнародному Дню толерантності «Толерантність як ключова цінність мистецтва жити у мирі».
До наукової роботи через мережу наукових гуртків залучаються здобувачі вищої освіти. Це допомагає краще оволодівати основами економічної теорії, історією економіки та економічної думки, політологією, соціологією, філософією. Результати своїх напрацювань здобувачі вищої освіти висвітлюють на наукових конференціях, оприлюднюють у статтях Наукового студентського вісника. За цей період під керівництвом викладачів кафедри були підготовлені студентські наукові роботи з політології, філософії та соціології на різноманітних міжнародних та всеукраїнських наукових конкурсах (Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософії у Житомирському державному університеті імені Івана Франка (Житомир, 2021); Міжнародний конкурс студентських наукових робіт за окремими спеціальностями у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського (Кременчуг, 2023); Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт «Особистість – суспільство – війна: суспільнополітичні, психологічні, соціокультурні аспекти» (Київ, 2023); Всеукраїнський конкурс наукових робіт серед молоді імені Олександра Яременка «Актуальні проблеми молодіжної та сімейної політики» (Київ, 2024); Міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Управлінські, соціальні та поведінкові науки у реалізації засад сталого розвитку» (Івано-Франківськ, 2024)). Залишається гарною традицією участь у стипендіальній програмі Фонду Віктора Пінчука «Завтра.UA».
Науково-педагогічний склад кафедри працює щорічно майже із тисячею студентів на всіх факультетах університету, забезпечуючи вивчення таких навчальних курсів гуманітарного циклу: «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Історія української культури», «Релігієзнавство», «Історія України», «Культурологія». Гриф Міністерства освіти і науки України надано навчальному посібнику «Українська мова за професійним спрямуванням: термінологія економіки АПК» (автори Т.П. Кравченко, Н.Г. Шарата, 2011 р.), «Історія розвитку агарної освіти на Миколаївщині» (головний редактор В.С. Шебанін, за редакцією Д.В. Бабенка, Н.Г. Шарати; автор-укладач Т.В. Березовська, 2012 р.), «Теорія та методика управління інноваційно-педагогічною діяльністю» (автор Н.Г. Шарата, 2015 р.).
Науково-педагогічними працівниками кафедри за 2002-2023 роки було опубліковано понад 800 наукових, навчально-методичних статей у фахових виданнях України та зарубіжжя. США, Лондон, Німеччина, Київ, Донецьк, Львів, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Вінниця, Херсон, Чернігів, Горлівка, Кропивницький, Харків, Одеса, Миколаїв – неповний перелік країн та міст України і близького зарубіжжя, у закладах вищої освіти, у яких працівники кафедри, студенти беруть участь у міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, виступаючи з доповідями з проблем формування культури ділового, фахового мовлення, професійної компетентності фахівців аграрної галузі, шляхів історичного розвитку держави, концептуальних засад громадянського виховання молоді, управління інноваційно-педагогічною діяльністю у закладах вищої освіти тощо.
Наполегливою науково-дослідною роботою науково-педагогічних працівників кафедри було зібрано експонати та створено за підтримки ректора університету В.С. Шебаніна музей Миколаївського національного аграрного університету «Становлення та розвиток аграрної освіти на Миколаївщині».
Науково-педагогічні працівники кафедри займаються гуртковою роботою: під керівництвом Березовської Т.В. (краєзнавчий гурток «Краяни») студенти досліджують історію рідного краю; під керівництвом Шарати Н.Г. та Кравченко Т.П. (мовознавчий гурток) студенти опановують культуру фахового мовлення.
Створений в 2019 році на кафедрі українознавства. Члени гуртка студенти І курсів всіх факультетів університету. Завданням гуртка є дослідження й вивчення історії України, а також поповнення експонатами музею «Становлення аграрної освіти на Миколаївщині» МНАУ. Без любові та поваги до своєї землі людина втрачає власну гідність у своїх вчинках, а ці якості становлять складову успіху керівника.
Мовознавчий гурток, покликаний привити студентам любов і повагу до рідної мови. Члени гуртка студенти І курсу всіх факультетів університету. Завданням гуртка є формування комунікативної культури як одного з основних механізмів досягнення високої результативності у професійній діяльності.
З 2011 року кафедра українознавства ініціювала проведення кожні два роки Всеукраїнської науково-практичної конференції, на якій обговорюються актуальні питання, з-поміж яких: викладання гуманітарних курсів у вищій школі; становлення загальнолюдських цінностей і формування національного менталітету; функціонування української мови та мов національних меншин; дослідження давньої, середньовічної, нової та новітньої історії, археологічні дослідження й дослідження актуальності спадщини Т.Г. Шевченка для сучасності.
Доброю традицією стало щорічне проведення на кафедрі історико-педагогічних, мовознавчих та краєзнавчих читань, у яких беруть участь не лише науково-педагогічні працівники та студенти усіх факультетів Миколаївського національного аграрного університету, а й представники інших вищих навчальних закладів України. Тематика читань найрізноманітніша: «Відомий та невідомий Т.Г. Шевченко», «Культура фахового ділового мовлення», «Світ європейської культури», «Мова мого життя». Систематично філологи кафедри Н.Г. Шарата та Т.П. Кравченко проводять для науково-педагогічних працівників університету семінари з удосконалення знань української мови як тренінги, «мозкові штурми», кейс-методи тощо.
Науково-педагогічні працівники кафедри є авторами не тільки наукових, а й публіцистичних статей, присвячених мовним проблемам, підвищенню рівня культури мовлення, що публікуються в університетській газеті «Агросвіт». Щорічно науково-педагогічні працівники кафедри здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти для участі у ІІ турі Всеукраїнської студентської олімпіади за гуманітарними напрямами, а також є керівниками студентських наукових робіт тощо.
Кафедра сповнена творчих сил, спрямована у майбутнє, повною мірою усвідомлює складність, свою відповідальність за підготовку майбутньої еліти України.
Навчально-методична робота спрямовується на вдосконалення освітнього процесу і створення оптимальних умов для оволодіння здобувачами вищої освіти передбачених навчальними програмами з дисциплін, що вивчаються, знань та формування практичних вмінь.
Науково-педагогічними працівниками кафедри за останні п’ять років опубліковано понад 100 навчальних і методичних видань, в тому числі, два навчальних посібника, тринадцять курсів лекцій. Крім того, на допомогу здобувачам вищої освіти було підготовлено словники основних понять та термінів з основ економічної теорії, макроекономіки, філософії, соціології, громадянського суспільства, логіки. З усіх дисциплін, що викладаються на кафедрі, регулярно оновлюються методичні рекомендації для організації самостійного опрацювання окремих тем відповідно до сучасних вимог, що забезпечують оптимальне застосування новітніх педагогічних технологій.
Розроблені тестові завдання із соціології, філософії, філософії науки, філософських проблем біології, політології, громадянського суспільства, історії економіки та економічної думки, економічної теорії, мікроекономіки, макроекономіки, глобальної економіки.
Кандидатом філософських наук, старшим викладачем кафедри Мірошкіной Н.В. було видано курс лекцій з дисципліни «Філософія науки» для здобувачів ступеня доктор філософії на третьому освітньо-науковому рівні та «Філософія економіки» для здобувачів третього (доктор філософії) рівня вищої освіти ОНП «Економіка» спеціальності 051 «Економіка».
Важливим завданням роботи кафедри було й залишається удосконалення організації освітнього процесу, який зазнає сьогодні позитивних змін. По-перше, це орієнтація на розвиток творчої індивідуальності студента. Науково-педагогічні працівники кафедри нині постійно звертають увагу на розроблення технології індивідуально-творчої підготовки, що реалізується шляхом запровадження дистанційної освіти гуманітарних курсів. Доценти кафедри Т.П. Кравченко, Т.В. Березовська, Н. Г. Шарата упродовж багатьох років відшліфовують методику роботи зі студентами над індивідуально-творчими завданнями.
Науково-педагогічний склад кафедри працює щорічно майже із тисячею студентів на всіх факультетах університету, забезпечуючи вивчення таких навчальних курсів гуманітарного циклу: «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Історія української культури», «Релігієзнавство», «Історія України», «Культурологія». Гриф Міністерства освіти і науки України надано навчальному посібнику «Українська мова за професійним спрямуванням: термінологія економіки АПК» (автори Т.П. Кравченко, Н.Г. Шарата, 2011 р.), «Історія розвитку агарної освіти на Миколаївщині» (головний редактор В.С. Шебанін, за редакцією Д.В. Бабенка, Н.Г. Шарати; автор-укладач Т.В. Березовська, 2012 р.), «Теорія та методика управління інноваційно-педагогічною діяльністю» (автор Н.Г. Шарата, 2015 р.).
Науково-педагогічними працівниками кафедри за 2002-2023 роки було опубліковано понад 800 наукових, навчально-методичних статей у фахових виданнях України та зарубіжжя. США, Лондон, Німеччина, Київ, Донецьк, Львів, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Вінниця, Херсон, Чернігів, Горлівка, Кропивницький, Харків, Одеса, Миколаїв – неповний перелік країн та міст України і близького зарубіжжя, у закладах вищої освіти, у яких працівники кафедри, студенти беруть участь у міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, виступаючи з доповідями з проблем формування культури ділового, фахового мовлення, професійної компетентності фахівців аграрної галузі, шляхів історичного розвитку держави, концептуальних засад громадянського виховання молоді, управління інноваційно-педагогічною діяльністю у закладах вищої освіти тощо.
ПЛАН ВИДАННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ викладачами кафедри українознавства та суспільних наук на 2025 рік
Тематика курсових робіт
Перелік видань навчальної літератури, підготовлених викладачами кафедри українознавства та суспільних наук
Перелік монографій, виданих науково-педагогічними працівниками кафедри українознавства та суспільних наук
Головною особливістю сучасної вищої школи є її особиста зорієнтованість. Сьогодні вищий навчальний заклад покликаний формувати нову генерацію української інтелігенції – грамотну, всебічно розвинену, творчу і відповідальну за себе і свої дії, здатну активно спрямовувати на подальший розвиток незалежної Української держави всі набуті знання й уміння.
Процес виховання у вищому навчальному закладі органічно поєднаний із процесом навчання молоді, опанування основами наук, багатством національної і світової культури. Навчання повинно мати не лише освітню орієнтацію, але й обов’язково мати виховну спрямованість.
Освітній процес у Миколаївському національному аграрному університеті спрямовано на формування активної життєвої позиції, високоморальних рис, професійних якостей та соціальної активності майбутнього фахівця.
Навчання має особливе значення у ставленні особистості керівника аграрного сектора економіки. Воно не лише озброює його необхідними для професійної діяльності знаннями, але й визначає світогляд, життєву поведінку, систему ціннісних орієнтацій, уміння налагоджувати стосунки з колегами, їхніми сім’ями, галузевим керівництвом; творчу активність, високоморальні риси, різноманітні соціально ціннісні якості, а також здатність до самовдосконалення, самовиховання.
Аналіз кожної із дисциплін, передбаченої планами підготовки фахівця, дозволяє зробити висновок, що вони є складовою частиною виховної роботи.
Національний характер гуманітарної освіти в Україні забезпечується змістовим розглядом у навчальних дисциплінах таких питань як: національне відродження в контексті історичного досвіду, національна історична пам’ять, державно-правові аспекти національного відродження; проблеми етнонаціональної політики; культура міжетнічного спілкування, національне виховання. Отже, метою вивчення предметів гуманітарного та соціально-економічного напрямів є володіння майбутніми фахівцями системою знань про людину і суспільство, їх сутність, походження, шляхи самовизначення та самоствердження, що є умовою формування світоглядних орієнтацій особистості. Здобувачі вищої освіти повинні усвідомити хід історичного, політичного і культурного розвитку українського суспільства в контексті світової співдружності народів, засвоїти свої права та обов’язки відповідно до норм державного та міждержавного права, визначити свою національно-громадську позицію патріота України.
Виховна робота не має будь-яких чітко встановлених меж. Вона має пульсувати в усіх видах життєдіяльності суб’єктів освітнього процесу. Виховна робота, у першу чергу, спрямована на формування професійно значущих якостей особистості, а позанавчальна – переважно на організацію соціально значущого середовища діяльності суб’єктів освітнього процесу поза навчанням, спрямована на всебічний розвиток особистості. Між позанавчальною та виховною роботою існує інверсійна залежність. Перша має створювати сприятливі умови для організації другої, друга насичує першу ціннісним змістом, надаючи їй соціально – й професійно-ціннісний характер.
Виховання студентства – це процес творчий, зорієнтований на проблеми, пов’язані зі специфікою закладу вищої освіти та особливостями регіону. Миколаївський національний аграрний університет прагне стати шкалою саморозвитку, самоврядування, самодисципліни, свідомої відповідальності, співробітництва й творчості викладача й здобувача вищої освіти. І він впевнено торує цей шлях.
Викладачі кафедри регулярно беруть участь у міжнародних наукових конференціях, публікують в іноземних виданнях наукові статті та тези доповідей.
Кафедра у безпосередній взаємодії і в контексті реалізації в Миколаївській області програми ПРООН забезпечує викладання дисципліни «Сталий розвиток суспільства» для магістрантів університету, в тому числі, з виїзними практичними заняттями в умовах виробництва і діяльності територіальних громад з високим рівнем організації місцевого самоврядування.
Пройшла закордонне стажування доценти Довгаль О.В. (на базі Academy of management and administration в місті Ополе, Польща).
Укладання договорів:
- Договір про співпрацю з Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка, 15.08.2024;
- Договір про співпрацю з Громадською організацією «Альянс ментального здоров’я», 30.10.2024;
- Договір про співпрацю з Міжнародним гуманітарним університетом імені В. Г. Короленка, 11.11.2024
Укладання меморандумів:
- Меморандум про взаєморозуміння покликаний стати основоположним документом про співробітництво в галузі всебічної гуманітарної допомоги в Україні за підтримки донорів і визначити сфери, що становлять взаємні інтереси та способи роботи з Відділенням Польської Гуманітарної Акції в Україні, 2024;
- Меморандум про взаємодію, співпрацю і партнерство з Благодійною організацією «Благодійний фонд “Посмішка UA”», 2025.
Долучайтеся до ПрофіSTAR «Вербальні та невербальні засоби спілкування» та реєструйтеся!
Кафедра економічної теорії і суспільних наук 25 квітня 2025 року о 12:00 в Миколаївському національному аграрному університеті проводитиме ПрофіSTAR «Вербальні та невербальні засоби спілкування».
Учасникам пропонується:
- ознайомитися з вербальними та невербальними засобами спілкування;
- виявити, де та в яких професіях найефективніше застосовуються запропоновані засоби спілкування.
Реєстрація на ПрофіSTAR: https://docs.google.com/forms/d/1S7orxaxjeSupWRHcoMmCL0haRBFXL4gRYRlbXSLhbCo/viewform?edit_requested=true
Модератор події: Борко Тетяна Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент тел.: +38 (097) 431 98 92, E-mail: borko@mnau.edu.ua
Форма проведення: очна.
Адреса: вул. Георгія Гонгадзе, 9, м. Миколаїв (головний корпус).
Участь безкоштовна! Долучитися можуть випускники ліцеїв.
Профорієнтаційні тренінги кафедри
https://forms.gle/d2m1jALJYwFD2C6Y9
Профорієнтаційна робота є невід’ємною складовою діяльності кафедри українознавства та суспільних наук. Науково-педагогічні працівники виїжджають до закладів загальної середньої освіти Миколаївського та Єланецького району. Відбуваються зустрічі з випускниками шкіл та їхніми батьками, розповсюджується друкована продукція МНАУ, в якій подану детальну інформація про факультети, напрями підготовки, спеціальності. З великим інтересом сприймаються відеоматеріали щодо навчально-наукової та виховної діяльності університету, культурно-масових заходів та дозвілля студентів. Найбільше враження на випускників справляє живе спілкування зі студентською молоддю, яка безпосередньо ознайомлює майбутніх абітурієнтів із перевагами навчання у МНАУ. Своїми концертними програмами вони переконливо доводять, що студентські роки – це не лише навчання і оволодіння знаннями, але й цікавий та захоплюючий час, коли можна повністю реалізувати себе як всебічно розвинену особистість.
Щорічно університет відвідують випускники Першої Миколаївської гуманітарної гімназії імені М. Аркаса. Не дивлячись на гуманітарну спрямованість, щорічно випускники гімназії виявляють бажання здобувати вищу освіту у Миколаївському НАУ.
|
Керівник центру соціологічних досліджень Довгаль Олена Валеріївна доктор економічних наук, професор |
Спеціаліст центру соціологічних досліджень Конопляник Дмитро Олегович Асистент кафедри |
Положення про центр соціологічних досліджень
Робочий порядок проведення опитування (анкетування) учасників освітнього процесу (внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів) у Миколаївському національному аграрному університеті
- Лабораторія толерантності, неформальної освіти та психологічної
підтримки.
- Лабораторія практичної та прикладної психології
Положення про лабораторію практичної та прикладної психології
м. Миколаїв, вул. Георгія Гонгадзе 9, кабінет №222, 314
kafekteor@mnau.edu.ua
k.ukrainoznavstva@gmail.com
+ 38 (0512) 40-92-83
Сторінка інстаграм